Історична довідка
  Символіка

  Міський голова
  Міська рада
  Виконавчий комітет
  Управління, служби
та відділи

  Статут територіальної
громади
  Стратегічний план
розвитку
  Рішення сесії ради
  Рішення виконкому
  Розпорядження міського голови
  Регуляторні акти

  Конкурси
  Тендерні закупівлі
  Аукціони

  Канівська міська рада
виконавчий комітет
вул. О. Кошового, 3
tel. 8(04736) 3-33-83,
fax.8(04736) 3-30-84
e-mail

 

Верховна Рада

Кабінет Міністрів

Черкаська обласна адміністрація

Президент України

Публічний сайт Канева

МАТЕРІАЛИ ПО ЗАТВЕРДЖЕННЮ
СИМВОЛІКИ МІСТА КАНЕВА

(скачати версію із зображеннями у PDF форматі )

ОПИС ГЕРБА МІСТА КАНЕВА

У чорному полі на срібному пагорбі давньоруський ратник XII сторіччя, який тримає правою рукою бойову сокиру з довгим древком, поставлену по-ряд. Ліва рука ратника, з звисаючим на ній червоним круглим щитом, орієнто-ваним прямо внутрішньою частиною, покладена на срібний пояс із підвішеним на ньому мечем в червоного кольору піхвах з золотою оковкою. Ратник одягну-тий в срібний панцир поверх такого ж кольору одягу з золотою окантовкою в нижній частині. На ньому червоного кольору накидка й такого ж кольору рука-виці й чоботи.

СИМВОЛІКА ГЕРБА МІСТА КАНЕВА

Зображення в щиті герба в ці-лому повторює старий герб міста Ка-нева. А саме: "Воїн прикордонної сторожі в чорному полі". В відповід-ності з правилами геральдики зобра-ження воїна повернуто праворуч, йо-го одяг і обладунки характерні для часів Київської Русі".
В XII столітті Канів стає збір-ним пунктом княжих дружин, які збирались для воєнних походів проти половців або грали роль заслону пів-денних кордонів Русі, тим самим, знижуючи небезпеку раптового на-паду степняків. Наприклад, в 1168 році зібралось 12 князів з дружина-ми.
Міська корона, яка вінчає герб, нагадує про те, що місто Канів і в більш пізні часи, коли кордони пере-несли південніше, не втратило свого значення, а стало повітовим містом Київської губернії.

З ІСТОРІІ МІСЬКОГО ГЕРБА МІСТА КАНЕВА

Міські герби виникли в Західній Європі в епоху середньовіччя на певному історичному етапі еволюції міста. Вже тоді вони виконували роль символу місцевого самоврядування, зов-нішнього атрибуту особливих юридичних прав та привілеїв жителів міста, пізніше – розпізна-вального знаку міста як територіально-адміністративної одиниці.
На території українських земель міські герби з'явилися у зв'язку з поширенням Магде-бурзького права.
Впродовж XVI-XVIII ст. його набули й чимало міст Середнього Подніпров'я. До при-кладу: Чигирин, Звенигородка, Черкаси. Як ві-домо, Канів користувався міським самовря-дуванням за магдебурзьким правом від почат-ку XVІІ ст. На жаль, до сьогодні не виявлені іс-торичні документи, які б дозволили реконстру-ювати сфрагістично-геральдичний матеріал цієї доби.
Найдавніший з відомих нині гербів міста Канева наданий привілеєм короля Станіслава Августа 9 червня 1792 року. Його кольорове зображення вміщено посеред великого тексту королівського привілею, вписаного до Канце-лярських Книг Коронної Метрики, яким підтвер-джувались давні міські права та привілеї, зок-рема на міське самоврядування за магдебурзь-ким правом. Згідно з поданим описом герб міста являв собою зображення озброєного списом лицаря, що стоїть на пагорбі (малюнок герба виконаний у живописному стилі з використан-ням широкої палітри кольорів: поле - біле: пан-цир, шолом, спис та щит з мечем – срібні; одяг - червоно-синій), тут же зазначалося, що згада-ний герб надасться Каневу з огляду на його прикордонне розташування.
Таке обгрунтування досить часто трап-лялося в королівських привілеях про надання містам Магдебурзького права, пільги мешкан-цям міст надавалися саме з тим, аби зміцнити прикордонні поселення на межі з Диким полем, перш за все в оборонному значенні. Тож не ви-падково багатьма з них використовувалося в гербі зображення озброєного лицаря. Як-то ве-ршник у гербі Черкас, озброєний списом козак - Умані. Як відомо, козак з мушкетом став симво-лом усього війська Запорізького (за Гетьманщи-ни він усвідомлювався як герб цілої нації). От-же, герб Канева зайняв гідне й цілком обгрунто-ване місце у цьому емблематичному ряду.
Сфрагістичний матеріал кінця XVIII-початку XIX ст. свідчить, що за міський герб пе-вний час вживався родовий герб "Ciolek" влас-ника міста Станіслава Понятовського, що воло-дів Каневом наприкінці XVIII ст. Як міський він представлений у деяких геральдичних довідни-ках та офіційних документах початку XIX ст.
10 лютого 1853 року опубліковано Се-натський указ "Про затвердження гербів для міст: Звенигородки, Таращі, Василькова, Чиги-рина, Канева та Черкас", у якому повідомлялося про схвалення імператором гербів цих міст, а також вміщувався їх повний опис. В гербі Кане-ва (рівно ж у гербах інших міст) у верхній части-ні вміщувався герб Київської губернії (Михаїл-Архангел), нижній - у чорному полі руський рат-ник XII ст. Безсумнівно, у даному випадку маємо графічну варіацію та нову інтерпретацію попе-реднього герба, хоч в указі на відміну від інших міст про це не зазначається.
Зміни внесені у поділ щита – доповнен-ня зображенням у верхній частині (главі) - гер-бом губернського міста, підкреслювали ієрархі-чний принцип побудови територіально-адміністративної системи: підпорядкованість повітового міста певній губернії.
Фактично, символ воїна використовува-вся Каневом з 1792р. до початку XX ст., тому доцільно його функціонування відновити. Оче-видно, що в сучасних умовах мотиви герба не-обхідно приводити до місцевої специфіки, а тим більше для такого історичного міста, як Канів. Тому зображення давньоруського ратника у ко-льчузі не тільки допустиме, але й потрібне для сучасного герба міста - зберігається історичний мотив (хоч і пізній, з 1792 р.) та розкривається значення поселення з ХІ-ХІІ ст.
Пропонований до затвердження герб Канева, реконструйований на основі архівних джерел та документальних матеріалів, успадку-вав головну гербову фігуру своїх попередників - озброєного бойовою сокирою руського ратника. В основі графічної реконструкції зображення канівського герба з документу кінця XVIII ст. зі збірки Головного архіву давніх актів у м. Вар-шаві (AGAD).
Видається доцільним зберегти історич-ний мотив герба Канева, який має більш ніж двохсотлітню традицію, вдало розкриває особ-ливості історичного розвитку міста, є важливою культурною та історичною пам'яткою. Така дія не тільки забезпечить єдність поколінь міської громади, сприятиме вихованню патріотичних почуттів, а й уможливить повернення міському гербові первісного змісту і призначення – бути символом самоврядування, оберегом міста, запорукою історичної пам’яті поколінь.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ГЕРБ МIСТА КАНЕВА

Герб міста є історичним символом міста, офіційним атрибутом міського самоврядування. Це геральдично оформлений знак гідності, історичного та адміністративного значення міста Канева.
Герб мiста – є важливою культурною та іс-торичною пам'яткою.
Наявнiсть герба у мiста підкреслює персону, суб’єкт самоврядування, самостійності, сприяє ви-хованню у громадян патрiотичних, краєзнавчих, земляцьких почуттів, забезпечує єдність поколінь жителів міста.
Затвердження герба міста здійснюється се-сією Канівської міської Ради у вигляді затвердження блазона (геральдичного опису) ? що містить вичер-пну інформацію про герб та еталонного кольорового та чорно-білого зображення.
Герб мiста відтворено за правилами гераль-дичної науки, зважаючи на кількасот річну традицію герба Канева.
1. Еталон герба мiста, щита герба знаходяться на збереженнi в мiському краєзнавчому музеї у по-стiйнiй експозиції i є доступними для знайомства для всiх зацiкавлених осіб. Еталони виконані у ко-льорi, чорно-бiлому зображеннi, подано опис герба i пояснення символiки, а також Положення про герб мiста.
2. Використання зображення герба мiста можливо:
• на фасаді будинку міської Ради;
• на фiрмових бланках, інших офіційних докумен-тах i печатках міської Ради, дипломі та знаку “Почесний громадянин міста”;
• на фасадах будинків органiв мiсцевого самовря-дування;
• у залi, де проходять сесії міської Ради;
• на посвiдченнях i iнших офiцiйних документах депутатiв міської Ради;
• приміщеннях головпоштамту, автобусного вокзалу, на стелах при в’їзді в мiсто;
• при виготовленнi значкiв i пам'ятних медалей;
• на конвертах, поштових картках, запрошеннях, тощо;
• на об'єктах муніципальної власності;
• під час урочистих церемоній;
• пiд час проведення свят, на громадському транспортi, вулицях i площах, у вiтринах;
• міському комунальному та муніципальному (мі-ліція, зв'язок, невідкладна медична допомога) транспорті;
• у всiх видах наочної агітації та iнших випадках, вiдповiдно п.5 даного Положення.
3. Виконання герба дозволяється в кольоровому, чорно-бiлому зображеннi, а також у рiзного виду i матерiалу рельєфах, у монументально-декоративній пластицi при умовi, що вибраний вид технiки i ма-терiалу не викривлює знаково-символiчну змiстовнiсть герба.
4. Виключне право на використання герба нале-жить Канівській міській Раді.
5. Всі підприємства, установи, організації та фізи-чні особи можуть використовувати тільки затвер-джене зображення герба (згідно еталону), а з комер-ційною метою (реклама товару, фірми, виготовлення сувенірної продукції) – з дозволу виконкому міської Ради відповідно до Положення "Про Гербовий збір за право використання символіки міста", яке затвер-джує виконавчий комітет.
При цьому у ньому має бути зазначено, що згадані суб'єкти господарської діяльності зобов'язані до сплати Гербового збору, який складає 1% вартос-ті продукції:
• кошти від Гербового збору надходять до місько-го бюджету і можуть бути використані тільки на культурно-освітні цілі (реставрація пам'яток іс-торії, краєзнавчі видання);
• дозвіл на користування зображенням міського герба передбачає моральну відповідальність ко-ристувача за якість товару, на якому він зобра-жений. У разі втрати популярності товару через погіршення якості, власник знаку (міськвикон-ком) має право розірвати угоду з фірмою вироб-ником.
6. Дія даного пункту Положення не поширюється на культурно-освітні та навчальні заклади, Збройні Сили, юридичні та фізичні особи, що використову-ють зображення міського герба з метою національ-но-патріотичного, гуманістичного виховання молоді та формування національної самосвідомості грома-дян України.
7. Кожне використання зображення герба може здiйснюватися тiльки при наявностi погодження з управлінням архітектури та містобудування м.Канева, в монументальному виконаннi – при за-твердженнi художньою Радою міста.
8. Не дозволяється без спеціальної згоди міської Ради використання герба у випадках, непередбаче-них цим Положенням
9. Вiдповiдальнiсть за викривлення зображення (порушення пропорцiй, композиції чи кольорового вирішення) несе сторона, з чиєї вини було допущено викривлення при виконаннi або тиражуваннi зобра-ження герба, дозволених п.2 даного Положення.
10. Контроль за правильним використанням зобра-ження герба мiста Канів покладається на управлін-ня архітектури та містобудування м.Канева.
11. Контроль за виконанням цього Положення по-кладається на Міського голову.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА ПРО ПРАПОР МІСТА КАНЕВА

Традиція прапорництва є достатньо розвинутою в Україні. Писемні джерела, архівні та музейні пам'ятки засвідчують її розмаїтість. Найчисельнішими були групи козацьких, міських, цехових, земельних прапорів. На жаль, чимало Їх втрачено. Ін-ші очікують свого ретельного дослідження.
Особливо поширеною була традиція створення прапорів у поселеннях, що набу-ли Магдебурзьке право, на жителів яких розгадалися обов'язки збройного захисту міст.
У міському прапорництві злились два потоки: народної творчості, який жи-вили невичерпні джерела козацького прапорництва та європейської вексилоло-гічної традиції -використання міських знаків. Свідчення цьому, відома група київ-ських прапорів 1651 року, описана академі-ком Я.Ісаєвичем. На окремих з них бачимо зображення міського київського герба, од-нак за іншими ознаками (формою, матеріа-лом, кольоровою гамою) вони близькі до козацьких прапорів.
На жаль скасування Гетьманщини, уніфікація державного життя в російській імперії, свідоме нищення царатом історич-ної пам'яті українського народу, негативно позначились на стані збереження цих важ-ливих документів епохи. Тільки окремі з них збереглись по нашого часу, що не до-зволяє у повному обсязі реконструювати міську прапорову спадщину, яка є складо-вою загальної політичної КУЛЬТУРИ нації.
З небагатьох відомих зразків місько-го прапорництва заслуговує на увагу пра-пор Чернівців, що був виготовлений до ювілею першої згадки про місто у 1908 ро-ці. Це квадратне полотнище, обрамлене лиштвою з рівнобічних трикутників. На прапорі з двох боків зображені герби Авст-рійської Імперії та міста Чернівців. З вра-хуванням форм та пропорцій старовинного прапора створена нова хоругва міста, за-тверджена у липні 1992 року сесією міської Ради Чернівців.
Цей же прапор послугував зразком для створення міських прапорів Львова, Вінниці, Євпаторії. Білгорода-Дністровського, Умані, Теребовлі та інших міст України. Таким чином, є підстави го-ворити про народження традиції сучасного міського прапорництва в Україні.
На сьогодні вже більше двох десят-ків міст з різних регіонів (серед них чимала частка тих, які увійшли до Ліги історичних міст України), зусиллями науковців та вла-ди відновили історичну традицію міського прапорництва, вбачаючи в цьому процесі важливий елемент формування історичної пам'яті, національної самосвідомості - ак-тивних чинників демокра-тичного грома-дянського суспільства.
Прапор можна використовувати як звичайний прапор, або як хоругву (із гори-зонтальним та вертикальним кріпленнями) у стаціонарних умовах (скажімо - в залі мі-ської Ради).
Прапор міста Канева, створений з урахуванням історичної традиції міського та козацького прапорництва в Україні, гід-ний посісти належне місце у цьому ряду історичних та новітніх пам'яток, безсумнів-но сприятиме активізації процесу наці-онального відродження.

ОПИС ХОРУГВИ МІСТА КАНЕВА

Хоругва являє собою квадратне полотнище із співвідношенням сторін 1:1 (розмір полотнища згідно з еталоном 100х100см, що поєднує в собі в лівій частині на на 1/4 загаль-ної довжини сині хвилі на білому фоні (три синіх та дві білих зі співвідношенням ширин 2:1), та на 3/4 загальної довжини - герб міста увінчаний короною на жовтому фоні.
Герб міста розміщений в центрі жовтої частини хоругви. Відношення ширини герба міста до загальної довжини хоругви складає 1:3,13.
Древко прапора (довжина - 2.5 м, діаметр - 5 см) – білого кольору.

ОПИС ПРАПОРА МІСТА КАНЕВА

Прапор міста являє собою прямокутне полотнище із співвідношенням сторін 1,7:1 (розмір полотнища згідно з еталоном 170х100см, що поєднує в собі в лівій частині прапора на на 1/4 загальної довжини сині хвилі на білому фоні (три синіх та дві білих зі співвідно-шенням ширин 2:1), та на 1/3 загальної довжини - герб міста увінчаний короною на жовтому фоні.
Герб міста розміщений в центрі жовтої частини прапора. Відношення ширини герба міста до загальної довжини прапора складає 1:4,5.
Древко прапора (довжина - 2.5 м, діаметр - 5 см) – білого кольору.

СИМВОЛІКА ПРАПОРА МІСТА КАНЕВА

Синій колір є ознакою вірності, чесності, шляхетності і лицарських чеснот: смуги цієї барви символізують ріку Дніпро, на якій розташоване місто.
Білий колір фону в геральдиці символізує цноту, чистоту, бездоганність та непороч-ність.
Жовтий колір символізує багаті родючі землі.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРАПОР МІСТА КАНЕВА

Прапор міста є офіційним атрибутом (сим-волом) міського самоврядування.
Прапор міста - це вексиллогічно оформле-ний знак, що є символом єдності та взаєморозу-міння громадян, які мешкають в Каневі.
Прапор складений за певними геральдич-ними правилами і виконаний засобами знаково-геральдичної системи.
Прапор міста (хоругва) встановлюється у службовому кабінеті Міського голови, а на час скликання сесії міської Ради вноситься до сесій-ного залу.
Затвердження прапора міста здійснюється сесією Канівської міської Ради у формі затвер-дження опису прапора і його кольорового зобра-ження. Пропорції прапора і основних елементів його композиції визначається описом прапора.
1. Еталон зображення прапора міста знаходить-ся на збереженні в міському краєзнавчому музеї у постійній експозиції і є доступним для ознайом-лення для всіх зацікавлених осіб. Еталон викона-ний у кольоровому зображенні, подано опис пра-пора і пояснення символіки, а також Положення про прапор міста Канева.
2. Використання прапора міста можливо:
• на будинку міської Ради;
• у залі, де проводяться сесії міської Ради;
• у кабінетах відповідальних посадових осіб ор-ганів місцевої влади;
• як елемент святкового оформлення міста під час урочистих церемоній та свят (День міста, фе-стивалі, виставки);
• під час урочистої церемонії присяги новообра-ного Міського голови.
• у всіх видах наочної агітації та інших випадках, відповідно до п.7 даного Положення.
3. Репродукування та тиражування міського прапора здійснюється:
• у вигляді кольорового, чорно-білого зобра-ження;
• довільною технікою виконання та з різноманіт-них матеріалів;
• довільних (з дотриманням пропорцій) розмірів;
При репродукуванні та тиражуванні міського прапора має бути збережена кольорова та графі-чна тотожність оригіналу та його опису.
4. Прапор піднімається на шпилі перед будин-ком міської Ради:
• в дні державних свят України;
• під час проведення сесії міської Ради;
• прийому офіційних делегацій;
• урочистих церемоній та свят.
За обставин, коли здійснюється одночас-не підняття прапорів України та міста, прапор міста не може перевищувати за розмірами Дер-жавний прапор України і розміщується справа від нього (з боку глядача).
У випадку одночасного підйому прапора мі-ста та прапора організації, фірми, установи (якщо вони розташовані поруч) прапор організації пови-нен не перевищувати розміри прапора міста і розташовуватися справа від нього.
5. Прапор міста може бути піднятий під час церемоній та інших урочистих заходів, які прово-дять представницькі та виконавчі органи влади, міські громадські об'єднання, підприємства, уста-нови та організації, незалежно від форм власнос-ті, а також під час сімейних урочистих заходів.
6. Виключне право на використання прапора належить Канівській міській Раді. Не дозволяєть-ся без спеціальної згоди міської Ради викорис-тання прапора міста у випадках, непередбачених цим Положенням.
7. Кожне використання зображення прапора може здійснюватися тільки при наявності пого-дження управління архітектури та містобудування м.Канева.
8. Всі підприємства, установи, організації та фізичні особи можуть використовувати тільки за-тверджене зображення прапора міста, а з комер-ційною метою (реклама товару, фірми, виготов-лення сувенірної продукції) - з дозволу виконкому міської Ради відповідно до Положення “Про Гер-бовий збір за право використання символіки міс-та”, яке затверджує Міський голова.
При цьому у ньому має бути зазначено, що згадані суб'єкти господарської діяльності зо-бов'язані до сплати Гербового збору, який скла-дає 1% вартості продукції:
• кошти від Гербового збору надходять до місь-кого бюджету і можуть бути використані тільки на культурно-освітні цілі (реставрація пам'яток істо-рії, краєзнавчі видання);
• дозвіл на користування зображенням прапора міста передбачає моральну відповідальність ко-ристувача за якість товару, на якому він зобра-жений. У разі втрати популярності товару через погіршення якості, власник знаку (міськвиконком) має право розірвати угоду з фірмою виробником.
9. Дія даного пункту Положення не поширюєть-ся на культурно-освітні та навчальні заклади, Збройні Сили, юридичні та фізичні особи, що ви-користовують зображення прапора міста з метою національно-патріотичного, гуманістичного вихо-вання молоді та формування національної само-свідомості громадян України.
10. Відповідальність за викривлення зображення (порушення пропорцій, композиції чи кольорового вирішення) несе сторона, з чиєї вини було допу-щено викривлення при виконанні або тиражуван-ні зображення прапора, дозволених п.2 цього Положення.
11. Контроль за правильним використанням пра-пора міста Канева і зображення на ньому покла-дається на управління архітектури та містобуду-вання.
12. Контроль за виконанням цього Положення покладається на Міського голову.

ОПИС ПЕЧАТКИ МІСТА КАНЕВА

Печатка має форму кола діаметром 50 мм. В центрі печатки у колі діаметром 32 мм зображено герб міста Канева. По колу легенда: ПЕЧАТКА МІСТА КАНЕВА. Як роздільники використано орнамен-тарну зірочку та двокрапки.
При створенні печатки (форма, розділові знаки легенди) враховано традиції магістратських пе-чаток України.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПЕЧАТКУ МІСТА КАНЕВА

1. Печатка міста є офіційним атрибутом (символом) міського самоврядування.
2. Печатка міста виготовляється в одному екземплярі і зберігається у службовому кабінеті Міського голови.
3. Печаткою міста скріплюються найважливіші документи міського самоврядування, які мають істори-чну вагу:
• присяга Міського голови;
• урочисті акти;
• угоди про співробітництво та товариські взаємини;
• Диплом Почесного громадянина міста;
• вітальні листи до ювілеїв, пам'ятні адреси;
• посвідчення до міських відзнак (премій в галузі мистецтва і т.ін.).
4. Печатка міста використовується під час урочистої церемонії передачі влади новообраному Міському голові.